Активний блискавкозахист: чому це небезпечно, незаконно і створює додаткові ризики
Активний блискавкозахист (ESE, Early Streamer Emission) — це тип системи блискавкозахисту, який базується на гіпотезі ранньої емісії стримера. Згідно з цією теорією, ESE-блискавкоприймач нібито формує розряд назустріч блискавці дещо раніше, ніж звичайний блискавкоприймач, і таким чином забезпечує більшу зону захисту.
Такі системи часто позиціонуються як «сучасна» альтернатива класичному блискавкозахисту: більша зона захисту, менше елементів і нижча вартість.
На практиці ж застосування ESE-систем пов’язане з підвищеними технічними, юридичними та фінансовими ризиками для власника або інвестора об’єкта.
Активний блискавкозахист: чому це небезпечно, незаконно і створює додаткові ризики
Чому активний блискавкозахист небезпечний?
1. Зони захисту ESE не відповідають EN 62305.
Наведені в рекламних матеріалах виробників зони захисту ESE-блискавкоприймачів побудовані на емпіричних розрахунках і не відповідають вимогам п. 5.2 ДСТУ EN 62305-3.
Це означає, що активний блискавкозахист:
- не гарантує нормативної зони захисту;
- має високий ризик прориву блискавки до об’єкту;
- може призвести до пожежі, травмування людей та виходу з ладу електрообладнання.
2. Недостатня кількість струмовідводів у ESE-системах
При проєктуванні активного блискавкозахисту за рекомендаціями постачальників зазвичай передбачається лише два струмовідводи, що суперечить Таблиці 4 ДСТУ EN 62305-3.
Зменшення кількості струмовідводів:
- погіршує розподіл струму блискавки;
- підвищує електромагнітний вплив на інженерні комунікації;
- збільшує ризик електротравми через напругу дотику.
3. Спрощена система заземлення ESE-блискавкоприймачів.
Для ESE-систем зазвичай передбачається мінімальна кількість заземлюючих пристроїв.
У результаті:
- струм блискавки розтікається нерівномірно;
- ускладнюється система вирівнювання потенціалів;
- підвищується вплив на підземні інженерні комунікації
- зростає ризик ураження людей кроковою напругою.
Чому це незаконно?
1. Невідповідність ДСТУ EN 62305
В Україні в даний момент діє ДСТУ EN 62305-3:2021 «Блискавкозахист. Частина 3. Фізичні пошкодження будівель та небезпека для життя». Посилання на серію ДСТУ EN 62305 (частина 1-4) містяться в Державних будівельних нормах (ДБН), а отже вимоги є обов’язковими.
Застосування ESE суперечить вимогам стандарту в контексті:
- зон захисту;
- кількості доземних провідників;
- конфігурації заземлюючого пристрою.
2. Сертифікація ESE не підтверджує законність застосування
Сертифікація елементів блискавкозахисту є добровільною, однак дилерами ESE-систем демонструються сертифікати на відповідність Таблиці 6 та 7 ДСТУ EN 62305-3, що вводить замовника в оману.
Важливо: зазначені таблиці регламентують матеріали, конфігурації та мінімальної площі перерізу елементів, а не підтверджують кути захисту.
3. СОУ не може замінити EN 62305
Проєкти активного блискавкозахисту часто посилаються на СОУ NGA RAD 1515811.02:2021 «Системи блискавкозахисту з випереджувальною стримерною емісією».
СОУ - Стандарт Організації України:
- є внутрішнім документом організації;
- має добровільний характер,
- не може застосовуватися, якщо суперечить ДСТУ та ДБН.
Активний блискавкозахист: чому це небезпечно, незаконно і створює додаткові ризики
Чому це створює додаткові ризики?
1. Підвищений ризик пошкодження об’єкта
Через завищення розміру захисних зон, заниження кількості доземних провідників та заземлюючих пристроїв у ESE-системах, суттєво знижується рівень захищеності будівлі.
В разі удару блискавки зростає ризик:
- небезпечного іскріння та займання;
- заносу надвисоких струмів в електричну мережу;
- зупинка або знищення обладнання.
2. Ризик відмови у страхових виплатах
У разі травмування людей або пошкодження об’єкта, захищеного активним блискавкозахистом, страхова компанія може відмовити у виплаті компенсації через невідповідність системи вимогам EN 62305.
3. Додаткові витрати на усунення порушень
В ході перевірки інженерами з технічного обслуговування, інспекторами ДСНС або представниками аудиторської компанії, активний блискавкозахист буде зафіксовано, як порушення чинних вимог нормативних документів з відповідним приписом до усунення.
Приведення системи у відповідність до ДСТУ EN 62305, окрім штрафів та репутаційних втрат, означає:
- перепроєктування;
- демонтажні роботи;
- повторні монтажні роботи;
- додаткові вимірювання та паспортизицію
Висновок:
Застосування активного блискавкозахисту:
- не гарантує захист споруди, обладнання та здоров’я людей;
- не відповідає вимогам чинних нормативних документів;
- призводить до відмови в експертизі та страхових виплатах;
- збільшує витрати на подальшу модернізацію системи;
- перекладає відповідальність за можливі наслідки на власника або інвестора.